4 липня на березі Тернопільського ставу відбулась урочиста подія, важливий момент у житті церкви.
Водне хрещення звершується кожного року у першу неділю липня. Подивитись і послухати про що говориться біля озера прийшло багато людей. Розпочалось це свято із пісні об’єднаного хору Першої Тернопільської Церкви, що по вул.Квітова. Ведучим цієї події був Швед Сергій, а також великим благословінням для учасників водного хрещення та гостей була група із смт.Вишнівець «Благовісник». Вони у своїх піснях проголошували те, що вірують в Ісуса і не соромляться цього. А також у одній із пісень брати наголосили, що вічність з Богом – це їхня мрія.
Потім до слова був запрошений Пастор Церкви, що по вул. Довженка. «Цей день створив Господь, радіймо і тішмося ним. Мені пригадується одна біблійна історія про Івана Хрестителя, який проводив хрещення на березі Йордану. Люди йшли великою масою, визнавали свої гріхи, каялись і хрестились у річці.
Сьогодні ми прийшли на це місце, щоб виконати заповідь Христа, велике доручення або наказ Ісуса Христа для своїх учнів.
«Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде». (Марка 16:16)
Усім вам відома така народна поговірка, що всі дороги ведуть до Риму, але хочу вам сказати, що не всі релігії ведуть до Бога. Є лише одне Ім’я під небом, яким ми можемо спастись – це Ісус Христос. Блажен той народ, у якого Господь є Богом.
Хрещення – це не обмиття тілесної нечистоти, це обіцянка Богові доброго сумління, що спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа. Це є символ довершенного очищення від гріха, а також нового творіння в Ісусі Христі. Це законне оформлення і печатка, що ці люди є громадянами неба, їхні імена записані в Книзі Життя. І записані вони там не пером чи ручкою, але кров’ю Ісуса Христа. Також це є межа між старим і новим способом життя. Хрещення – це прилюдне проголошення своєї віри.
«Бо я не соромлюсь Євангелії, бо ж вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує...».
(Римлян 1:16)
Хрещення – це є прообраз смерті і воскресіння. Занурення у воду – смерть старого чоловіка, вихід із води – воскресіння.
Чому ми хрестимо в такому віці? Чому не хрестимо дітей? Тому що у Божому Слові написано: «Хто увірує і охреститься, буде спасенний». Ми хрестимо тих людей, які зрозуміли, що вони грішні і потребують Бога. Вони покаялись у своїх гріхах і увірували, що Божий Син – це їхній Спаситель. А маленькі діти ще нічого не розуміють і не можуть складати такої обітниці, тому ми лише звершуємо молитву над немовлятами, благословляючи їх на подальше життя і даючи настанову для батьків.
Тому нехай Господь поможе переглянути кожному із нас своє життя і вибрати вузьку дорогу, яка приведе до Ісуса Христа», - так закінчив свою настанову брат Яцюк.
Потім учасники до водного хрещення зайшли у воду, де давали обіцянку служити Богові із чистою совістю до кінця свого життя. Після водного хрещення у церкві відбувся спомин смерті Христової до якого долучились наші нові члени Церкви.
