Російська мова має одне слово для позначення почуття, яке ми називаємо любов’ю. Воно звучить як «любовь». В українській мові їх вже два: «любов» та «кохання», що значно розширює можливість точної передачі змісту при розмові чи у написанні.
Грецька ж мова має три таких значення: філіо, агапе та ерос, що відповідно означають дружню любов, любов Бога до людини та почуття між чоловіком та дружиною. Але у єврейській мові є цілих вісім слів для позначення відтінків любові. Тому, читаючи Біблію на російській чи українській мовах нам складно зрозуміти, яке справжнє значення закладено у слові, напр., що вживалося для передачі почуття Амнона до Фамарі. Думаю, краще за все підійде російське слово «похоть». Нажаль Амнон переплутав справжнє почуття зі звичайною «похотью», що заволоділа ним зі страшною силою. Справжня любов – це таке почуття, яке має бути в нас тільки до Бога та людей. Більше ні до чого! Любов – це дар Божий і Джерелом любові є тільки Бог. Звичайно, ми можемо любити мистецтво чи їжу, але це вже зовсім інші відтінки цього почуття. Кохання - це особливий термін в українській мові, що значить любити когось або щось особливо. У Біблії (переклад Огієнка) слово "кохання" вживається у таких випадках: - любов до протилежної статі: І покохав Яків Рахіль, та й сказав: Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку твою.(Бут.29:18 ) Коли хто матиме дві жінки, одна кохана, а одна зненавиджена(Повт.21:15) Як ти говориш: кохаю тебе, а серце твоє не зо мною?(Суд.16:15) А цар Соломон покохав багато чужинних жінок(1Цар.11:1) - любов до ближнього: Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.(1Сам.19:1) Ти для мене був вельми улюблений, кохання твоє розкішніше для мене було від кохання жіночого!(2Сам.1:26) - любов між Богом та людьми: І тому, що кохав Він батьків твоїх...Він вивів тебе Своєю великою силою з Єгипту(Повт.4:37) Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє(Йов.22:26) - любов до чогось: Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого(Пс.118:165) Хто сварку кохає, той любить гріх(Пр.17:19) 25 липня наша церква побачила справжню любов, яка постала в образі наречених – Костюка Віті та Короткової Насті. Цих двоє молодих людей дали згоду пройти решту свого життя разом, незважаючи на те, що їх чекатиме в майбутньому. Обслуговував цей шлюб зведений хор нашої церкви, настанову давав Терещенко В.Г. Щиро бажаємо, щоб ця молода сім’я уповала всім своїм серцем на Бога і щоб трималась Його доріг.
