Слава Богу, шановний Володимир Григорович та дорога Церква!
Щиро дякуємо за ваші молитви та підтримку, що є нашою силою у цій праці! Два останні місяці були особливими та благословенними для нас. Хоча і далеко від дому, та все ж ми могли святкувати Різдво Ісуса Христа, а також прихід Нового 2011 Року!
На початку січня ми мали гостей із Америки. Нас відвідали молоді люди із слов’янських церков штату Нью-Йорк. Ми мали хороший час, разом служачи народу Кенії. Ми провели 4 виїзні клініки у бідних селах. Більше півтори тисячі людей отримали безкоштовне обстеження та медикаменти, а також мали змогу слухати Слово Боже. Щодня наші гості служили в церкві, школі та державному шпиталі. Вони проповідували, співали та проводили біблійні уроки. Господь благословив нас можливістю провести дві євангелізації в селищі Шимолатева, де його жителі могли чути Слово Боже, отримати Біблії та хліб. Разом із новими друзями ми мали особливе служіння для дітей вулиці. В помісній церкві було організоване зібрання, де вони могли чути вістку про Спасителя. Після служіння ми роздавали їм їжу. Господь рясно благословив нашу спільну працю на Його ниві!
Цього року в нашої команди були невеличкі проблеми з подарунками на Різдво. Ми не знали чи буде в нас можливість порадувати маленьких кенійців солодощами, а також іграшками. Та Господь благословив нас необхідними фінансами. Для святкування Різдва в Шимі ми приготували кілька українських різдвяних пісень та лялькову виставу про народження Христа. Це було чудово. Дітям надзвичайно сподобалось служіння. Вони і самі приймали участь: співали та розказували вірші. Потім були подарунки… (це описати не можливо). Наші дітлахи надзвичайно зраділи, отримавши м’які іграшки та солодощі. Але не лише вони, ми також раділи, дивлячись на їх брудні від печива, але сяючі личка! Наступного дня ми роздавали подарунки для діток, які знаходяться в державному шпиталі, а також тим, хто ходить до недільної школи при церкві. Завжди приємно дивитися у дитячі оченята, в яких загоряється іскра, а сумні обличчя вмить стають радісними. Це був благословенний час і ми вдячні за нього Господу! Дякуємо і за те, що могли порадувати не лише малечу, але й дорослих. Бог дарував нам можливість зробити невеличкі подарунки для жінок і чоловіків, що відвідують нашу церкву. І хоча - це дорослі, вони по-дитячому раділи подарункам й були не менш щасливі, аніж діти. Ми вдячні Богу за всіх, хто допоміг нам зробити свято для дорослих та дітей Кітале!
Ще один подарунок, який отримали діти нашої школи – парти та лавки. Ось уже другий місяць наші школярі розмальовують і пишуть сидячи за нормальними столами, а не навколішки перед лавкою. Коли нам привезли парти в школу, всі діти в один голос закричали від щастя. Те, що відбувалося, важко передати словами. Їх радість не можливо було вгамувати. А зараз, коли дитячі емоції стихли, радіємо, оскільки розуміємо наскільки цінним є те, що дітки пишуть свої перші літери сидячи за партами.
Ми продовжуємо щодня ходити в школу! Зранку й до обіду вкладаємо частинку себе в серця наших дітей. Біблійний урок, пісні, молитви та шкільні уроки є радістю для школярів. А ми щасливі від того, що Бог використовує нас, щоб міняти майбутнє Кенії – дітей. Особливою подією в нашому служінні стало те, що шестеро наших «випускників» цього року змогли поступити в перший клас державної школи. Ми купили «новоспеченим» школярам шкільну форму, зошити, олівці та рюкзаки і з молитвою відправили їх «покоряти» вершини науки, адже віримо, що вони є, і будуть світлом для своїх однокласників. Ми продовжуємо займатися з ними по суботах, щоб не залишити їх без істини Слова Божого, нашого підбадьорення та підтримки.
В 2011 році розпочалася реалізація ще одного проекту «Діти вдів», згідно якого щомісяця закупляємо продукти харчування для дітей із бідних сімей, щоб вони не померли від голоду. В даному проекті задіяні дуже багато людей, які погодилися фінансово підтримувати сім’ї, що знаходяться за межею бідності. Дякуємо Богові за них і їх відкриті серця. Та найголовніше те, що таким чином у нас з’явилася ще одна нагода говорити Слово Боже до сердець батьків. Молимось, щоб Господь Духом Святим міняв життя місцевих мешканців та майбутнє їх дітей…
Працюючи в Шимі, ми зіткнулися з такою проблемою - деякі діти по-кілька днів не їдять, через те, що батьки п’ють й зовсім не піклуються про них. Тому в нас виникла ідея відкрити «Дім - пристановище», куди діти зможуть прийти, якщо голодні й переночувати, коли їх виганяють з дому. Ми орендували місцеву халупку, що знаходиться поряд з помешканням нашої помічниці. А також наші друзі, з Америки, допомогли накрити дах будиночка шифером, заштукатурити та покрасити стіни. Ще й постелили підлогу лінолеумом. Купили туди двохповерхове ліжко, стіл, лавку, а також шафу для одягу. Щодня наші помічниці готують їжу для дітей, що періодично чи постійно (діти-сироти) живуть в «Домі - пристановищі», миють їх та по-батьківськи турбуються про малечу. Цей будиночок є справжнім благословінням для дітей, оскільки там вони знаходять опіку і любов, якої не мають вдома.
Наша церква, Слава Богу, розвивається й поступово зростає. Найбільше, що сповняє наші серця радістю - те, що люди приходять не лише з поселення, але й ті, що живуть далі. Дехто приїжджає на велосипедах, щоб почути Слово Боже. З допомогою гостей у нас була можливість подарувати Біблії тим, у кого їх не було. Тепер вони не лише чують Слово Боже на зібраннях, але можуть щодня читати Біблію вдома.
Ще однією хорошою новиною є те, що цього місяця ми отримали місіонерські візи. Хоча було багато тривог й перешкод, Слава Богу, що Він допоміг!
Щиро дякуємо за те, що не забуваєте молитися за нас й фінансово підтримувати наше служіння. Особливе прохання, щоб ви молилися за трьох наших помічниць: Пеніну, Памелу і Хелен. Багато людей у селі створюють їм проблеми й труднощі через заздрість. Наша команда підтримує їх наскільки це у наших силах, але ми знаємо, що Найкращий Помічник і Заступник – Христос. Підтримайте нас в цій справі!
Нехай Господь рясно благословить й зміцнить кожного з вас! Любимо і молимось про вас!
