Ячейка - це укріплення, яке під час нападів диявола не дозволяє впасти у прірву. Головним для укріплення є єдність усіх його складових. Такою і є ячейка "Східний", фундаментом якої є Бог! У твоєму серці радість - радіють з тобою, сум - вислухають і дадуть пораду. Завдяки Богу і лідерам, через яких Господь робив свою справу, домашня група "Східний" досягла десятиріччя. Це спільне свято ми відсвяткували 10 листопада.
Все розпочалось із молитви - подяки Богові за прожитий тиждень, а також за всі милості і благословіння, які нас супроводжували. Після того кожен із членів ячейки ділився своїми думками про те, яку роль у його житті відіграє домашня група. Пізніше свої враження висловила лідер нашої ячейки Іра Гира, ось що вона розповіла: "Всієї історії я, нажаль, не знаю, але дещо можу розказати. У 2004 році лідером у нас був Вася Дзядек, проте, у зв’язку зі збільшенням кількості постійних членів, було вирішено поділити ячейку на дві: «Східний» і «Канаду», відповідно до районів. Лідером «Канади» став Гураль Роман, а «Східного» - Боднарук Сергій. Пізніше, через деякі зміни у житті Сергія, він був змушений передати це служіння комусь іншому. На мою думку, це мав бути хтось із нашої ячейки, але тільки не я. Але… Господні думки – це не наші думки! І я дякую за це Богові.Початок 2005 року був непередбачуваним. Багато членів домашньої групи змінило місце проживання, дехто одружився і нас стало дуже мало. Перші рази приходило двоє або троє людей, і аж тепер я розумію, що це була дорога, якою нас вів Бог. Протягом всіх п’яти років Господь вчив нас єдності, вміння слухати і підтримувати один одного, молитися і співати, але найголовніше – любити, любити без лицемірства. Я дякую Богові за кожну зустріч щочетверга, де ми зростали в пізнанні Його Слова, Його особистості і Його волі. Говорити можна ще багато, але краще прийти і самому пережити все те, що робить Господь на цих служіннях.»З кожною зустріччю ми не тільки дорослішаємо, а й стаємо мудрішими, ростемо в Бозі. Без ячейки, як без сім’ї, яка тебе любить і яку любиш ти, життя буде важчим!!!
Для кожного ячейка відіграє свою роль у житті: для когось – це місце, де він відпочиває душевно, для іншого – одне з служінь, для котрогось – це сім’я, куди він несе всі свої проблеми та радощі. Ми вирішили запитати у членів «Східного», яке місце у їхньому серці займає домашня група.
« Іноді буває, шо просто необхідна порада, підтримка, розмова, усмішка, погляд когось такого, як ти, когось такого, хто шукає того ж самого, що й ти, хто любить Того ж самого, Кого і ти... Я розумію, що завжди можу знайти таку людину на домашній групці. Брати і сестри, які є її членами, хочуть бути схожими на Ісуса, тому й приймають мене подібно до Нього... Вислухають, порадіють чи поплачуть, просто побудуть поряд. Ніхто не скаже, що прийшла невчасно або не в те місце, усі радіють чи переживають як за рідну душу... Ціную то понад усе. Ту спільність, якої ми навчились, до якої йшли... Прославлення, молитви, вивчення Слова... Усе разом... Який важливий той час, коли ділимось пережитим за тиждень, що кому відкрив Господь, що кого навчив... Я дякую Богові за домашню групку, за кожного, хто там є, за кожного, кого Господь знайшов і оправдав... Особливо вдячна за Ірусю, за благословіння на неї, за Божу працю через цю чудову дівчинку...», - Питак Ангелинка.
«Спочатку я не дуже хотіла відвідувати ячейку, але Іра кожного разу запрошувала мене, і саме через те, що мені було не зручно відмовляти їй, я приходила. Я почувала себе невпевнено, наче не у свої тарілці. Та згодом, Бог по-особливому почав мені відкриватись. Я поспішала в Четвер на домашню групу, бо знала, що Господь хоче мені щось сказати, і кожного разу я отримувала новий подарунок від свого Небесного Татуся. Зараз я знаю чого я туди приходжу, бо дві години, які я проводжу на домашній групі заряджають мене на весь тиждень», - Марічка Рудяк.
