Знову осінь. Знову пора врожаю. Знову ми оглядаємося назад й аналізуємо прожите. Знову дякуємо Богу за Його неосяжну любов і безмежну милість. Милуємося зі смаком прикрашеною вітриною і розуміємо, що добрий Господь і навіки Його милосердя!
16-го жовтня Перша церква ХВЄ Тернополя святкувала День Подяки. Ранкове служіння розпочалося піснею: «Тобі, Добрий Боже, співати бажаю». У цей прекрасний день співом служив основний хор. Діточки розказували вірші, всією церквою прославляли Господа піснями.
«А коли будете приносити вдячну жертву, то приносьте так, щоб вона була угодна…»,- проповідував пастор церкви Віталій Черній. «Тільки вдячна людина здатна прославляти Господа», - наголошував він.
«Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю у виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари, і не стало б в оборах худоби, то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого! (Авакум 3:17,18),- ділився словом з церквою гість В. Шелестовський. «Цей приклад нам даний для того, щоб ми йшли й покладали свою надію на Господа!»,- зауважив служитель.
Церква щиро дякувала Господу за Слово Боже, хліб та воду. «Ти зважений і знайдений… Давайте ми довіримо це Господу, щоб Він нас зважив. Надалі ми не знаємо, як складеться наше життя, не знаємо чи доживемо до наступного Дня Подяки, але давайте всюди, в церкві, сім’ї, суспільстві, коли буде нас зважувати Господь, ми змогли себе побачити плодовитими. Хай поблагословить нас Господь в тому, щоб ми насправді приносили плід для Нього, щоб не хвалилися пишнотою нашої крони, цвітом, це є прекрасним, але головне - осінь! Хай наша осінь перед Богом буде багатою і щедрою!»- слова благословенним потоком линули з уст єпископа церкви Володимира Терещенка.
Закінчилось ранкове служіння спільною молитвою церкви. «З уст дітей й немовлят учинив Ти хвалу ради Своїх ворогів, щоб знищити противника й месника» (Псалми 8:3). «Порахувати важко милості Господні,
Їх так багато, їм нема кінця,
І ми зібрались у цей день сьогодні, щоби прославить нашого Отця!», - звучали прекрасні слова з уст дітей.
Нехай Боже ім’я буде прославленим у нашому житті крізь призму прожитого часу. Хоча ми не знаємо, що нас чекає попереду, але покладаємо свою надію на милість Його! А Він Наш Пастир, тому ми в недостатку не будемо! Так говорить Біблія! З нами наш Господь! Хай цим радіє серце і веселиться наш дух!
Марія Занько
